Село,стояло вдалині,шуміли многорічні сосни,
І віти їх шептали про прожиті людські роки.
Про те,як жили,працювали,
У небеса молитву Богу відправляли і часто так про Нього забували...
Господь ,село благословляв,
В одну сім"ю богобоязну,дівча подарував.
Солодкий сміх її лунав і так батьків він зігрівав,
І серце,радістю,земне він їх переповняв.
Малі,дівчачі ножки
Невпевненно робили перші крочки.
І в цій,дитячі чистоті,
Відчутний був відбиток рук Господніх в красоті.
Та знали річ батьки одну,
Що приводила думи їх в журбу.
Недовгий вік дитяті Бог подарував,
І цим,серця земні їх так перевіряв.
Та вірно Богу довіряли,
Молитву в небо синє посилали.
І з кожним роком все сильніш,
Дівчатко Богу пісні співало все гарніш.
І знову ранок Господь селу подарував,
Яскраве сонце в небо піднімав.
З землі ще не піднялись чисті роси,
Як дівчинка батькам принесла річ хорошу.
Приснився сон мені вночі:
Могильну яму бачила я в глубині.
І руку ангел мені подав,
Від ями темної мене урятував.
Батьки,молитву Богу принесли,
Палку подяку віддали.
І дальше роки їх так пробігали,
У всьому тільки Богу довіряли.
У вічність відійшли діди,
Село стоїть з зарослими стежками.
Покрились сивиною в мами коси,
Але горять в душі її Господні роси...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О Господь! Услышь мое моленье... - Ольга Васильева Человек, о котором говорится в стихотворении - М.Ю. Я переписывалась с ним раньше по электронной почте, а потом наша переписка прекратилась.
Поэзия : Лампада - Людмила Солма
ПРИМЕЧАНИЕ в дополнение:
Это стихотворение, публикуемое здесь мной, было написано в минуты отчаяния не мной, а именно:
Ниной Александровной Кобеляцкой (1911-1985г.г.)
и на момент написания этого стихотворения, автору - потерявшей многих из тех, кого она очень любила, и о ком она так страстно молилась - было уже 69 лет. Светлая память - тем, кого мы любили и кто любил нас...
*"Если вера в Бога посещает душу человека - это чудесно и полно благодати..." - к сожалению, я не знаю кто именно так сказал (приводится цитата записи из личного дневника Нины Александровны без указания - нет в нем - ни имени/подписи, ни ссылок на источники этих слов) - но и она сама тоже хорошо знала значение этих верных слов, как и искренне верила душой и сердцем - в благодатную силу этого знания.
Людмила Солма, 07.11.2006г.
