Ты за меня выпил чашу страданий
Ты принял мученья – что были мои,
Я воинов вижу, и крики и ругань,
Гвоздями пробитые ноги Твои
Ноги Твои, Ноги Твои,
Гвоздями прoбитые ноги Твои.
Руки простёры в объятьи широком
Как прикоснуться хотелось мне к ним,
Но римские воины гвозди вбивают
В добро лишь творившие руки Твои
Руки Твои, Руки Твои,
Добро лишь творившие руки Твои.
Я взгляд поднимаю к вершине распятья
Ты смотришь на жителей грешной земли
С участием и болью о непониманьи
Так смотрят лишь Господи очи Твои,
Очи Твои, Очи Твои,
Любовью наполнены очи Твои.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
